Як правильно ініціювати спір про заборгованість з аліментів: позов чи скарга на дії державного виконавця

Добре, коли батьки не забувають після розлучення, що мають певні обов’язки перед своєю дитиною і повинні утримувати її у гідних умовах для нормального зростання та розвитку. Цей обов’язок стосується як матері, так і батька, незалежно від того, з ким проживає дитина.

Однак, в нашій країні є нездорова тенденція, за якої жінки після розлучення намагаються домогтись хоч якоїсь фінансової допомоги від батька та встановити більш-менш адекватні аліменти, а батько робить все можливе, щоб не платити аліменти з усіх доходів.

Інколи, сидячи у відкритих судових засіданнях, дивуюсь скільки «колишніх» моряків працюють двірниками на мінімальній заробітній платі.

Але це окрема історія.

До суду звернулась жінка-стягувач аліментів із скаргою на дії державного виконавця, яка просила визнати неправомірною та скасувати довідку-розрахунок про нараховані і сплачені аліменти та зобов’язати виконавця провести повторний розрахунок.

Так, на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів на утримання дитини. Державним виконавцем було складено довідку-розрахунок про нараховані та сплачені аліменти боржником, з якої вбачається, що станом на 2019 р. боржник має переплату зі сплати аліментів.

Звертаючись до суду, скаржниця пояснила, що при складенні даної довідки виконавець не врахував наявної заборгованості за попередні роки, що призвело до спотворення реальної суми боргу. Крім того, виконавцем не враховано реальну суму доходів боржника.

Адже, за такими розрахунками виконавця жінка залишилась ще винною боржнику.

Суд першої інстанції задовольнив скаргу частково. По суті задовольнив вимоги, але лише з тих мотивів, що виконавець не врахував реальні суми доходів боржника.

Апеляційний суд постановив нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із двох формальних підстав. Так, на думка суду:

По-перше, стягувач повинна була пред’явити позов, а не скаргу на дії державного виконавця щодо розміру заборгованості за аліментами;

По-друге, районний суд не мав права зобов’язувати державного виконавця вчиняти певні дії, оскільки це є виключною компетенцією державного виконавця.

ВС, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій не погодився із таким підходом апеляційного суду та повернув на новий розгляд справу.

Враховуючи положення ст.ст. 71, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ВС зауважив, оскільки заявник звернулася до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може розглядатися у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбачений розділом VII ЦПК.

Адже з цього приводу неодноразово висловлювалась правова позиція ВС, в тому числі ВП ВС.

Згідно із усталеною практикою ВС, що є обов’язковою для застосування іншими судами, у вказаній категорії справ стягувач аліментів вправі обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред’являти позов на загальних підставах.

Крім того, ВС зазначив про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про незаконність втручання у дискреційні повноваження виконавця, шляхом зобов’язання вчинити певні дії.

За висновками ВС, суд має повноваження зобов’язувати державного виконавця вчиняти певні дії, оскільки це не є втручанням у повноваження державного виконавця, а узгоджується із положенням ч.2 ст.451 ЦПК, згідно з яким у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З цих підстав, ВС направив справу в суд апеляційної інстанції для здійснення розгляду справи по суті та наголосив на необхідності врахувати правову позицію ОП КЦС в якій визначено, як саме і з яких видів доходу боржника обчислюється заборгованість за аліментами.

Отже, ВС поставив крапку у питанні яким чином здійснюється захист інтересів у спорах про визначення розміру заборгованості з аліментів, визнавши, що право на обрання порядку звернення належить стягувачу. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення

Отримати безкоштовну консультацію