Відсторонення від роботи через відсутність щеплення від короновірусу.

Проаналізувавши рішення судів першої інстанції у справах про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через відмову надати медичну документацію на підтвердження щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 можна констатувати, що суди частіше відмовляють у задоволенні позовів, ніж задовольняють їх.

Як діють суди першої інстанції?

1. Так, 06 грудня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області (справа № 585/3294/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/101766456) встановлено те, що вчитель англійської мови Роменської спеціалізованої загальноосвітньої школіи І-ІІІ ступенів №2 ім. акад. А.Ф.Йоффе Роменської міської ради Сумської області звернулася до суду з позовом до вказаної школи про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через відмову надати медичну документацію на підтвердження щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У жовтні 2021 року після того, як була прийнята постанова Кабінету Міністрів щодо обов`язкової вакцинації освітян, її неодноразово просили на роботі надати відомості, щодо вакцинації від респіраторної хвороби СОVID-19.

03 листопада 2021 року від відповідача вона отримала повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19 №01-29\131 де вказувалося, що до 08 листопада вона повинна надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти СОVID-19 чи якийсь інший документ, який забороняє їй вакцинуватися, і в разі ненадання такого документу, її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. А вже 05 листопада 2021 року відповідачем їй було вручено Наказ №114- К «Про відсторонення від роботи працівників школи» від 05.11.2021 де було зазначено відсторонити від роботи ОСОБА_1 з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від СОVID-19 без збереження заробітної плати. Наказ про відсторонення мотивований тим, що у неї відсутнє відповідне щеплення від СОVID-19, у зв`язку з чим відповідно до статті 45 Кодексу законів про працю, Наказу Міністерства охорони здоров`я України №2153 та Постанови Кабінету міністрів №1236 вона відстороняється від роботи.

Суд ухвалив скасувати Наказ № 114-К «Про відсторонення від роботи працівників школи» від 05.11.2021 року в частині відсторонення від роботи вчителя англійської мови.

2. Ківерцівським районним судом Волинської області (справа № 158/3075/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/102623980 ) встановлено, що з позовом до Ківерцівського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі звернувся сторож навчального корпусу № 4 Ківерцівського фахового медичного коледжу. З листопада 2021 року адміністрація навчального закладу вимагала від нього інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Зокрема 08.11.2021 йому було вручено наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За результатами розгляду справи суд ухвалив у задоволенні позову сторожа до Ківерцівського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі – відмовити.

3. Ратнівським районним судом Волинської області (справа № 166/1434/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/102762208 ) встановлено, що вчитель початкових класів Залухівського ліцею Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області звернулася з позовом до Залухівського ліцею Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області, Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області, директора ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, допущення до роботи та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Суд звернув увагу на те, що право позивачки на працю у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено у зв`язку з ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Однак втручання у вказані права позивача ґрунтується на законі і є необхідним для охорони здоров`я учасників освітнього процесу. Досягнення цієї цілі є пріоритетним та виправдовує втручання у право ОСОБА_1 на повагу до приватного життя та право на працю. Таким чином, втручання у права позивача ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Таким чином, суд дійшов висновку про законність оспорюваного наказу, відтак – відмову у позові. Зважаючи на правомірність відсторонення позивача від роботи, безпідставними є вимоги про поновлення у виконанні трудових обов`язків, допуск до роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

4. 18 січня 2022 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області (Справа № 685/1535/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/102714409 ) встановив, що вчитель інформатики Базалійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Теофіпольської селищної ради звернулася з позовом до вказаного закладу та Теофіпольської селищної ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, допуск до виконання посадових обов`язків та зобов`язання виплати заробітної плати за час відсторонення від роботи через відмову надати медичну документацію на підтвердження щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У своєму рішенні суд зазначив, що можливість продовження роботи на посаді вчителя лише за умови проходження вакцинації від COVID-19 не може вважатися дискримінацією по відношенню до працівників за критерієм наявності або відсутності вакцинації. Вимога проходження вакцинації фактично є лише однією з вимог для зайняття тієї чи іншої посади поряд з іншими вимогами, до яких також відносяться, в залежності від виду посади, наявність профільної освіти, стажу роботи, проходження медичного огляду, досягнення певного віку тощо. Для прикладу, неможливість зайняття посади водія особою без водійського посвідчення не може вважатися дискримінацією по відношенню до такої особи за ознакою наявності або відсутності посвідчення водія.

Судом не вбачається ознак порушення конституційних прав та свобод позивачки. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він обирає або на яку вільно погоджується. Разом з тим, згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпеки визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто не робота, а саме життя, здоров`я і безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Тому, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 43 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя і здоров`я людини над правом на роботу, яку вона обирає. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян. Держава, встановивши правило про те, що без щеплення проти COVID-19 особа не може бути допущена до роботи на посаді вчителя, не тільки реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учнів та працівників в школі, а й захищає таким чином і самого працівника, який не отримав профілактичного щеплення.

Вакцинація від COVID-19 і, як складова частина, її обов`язковість для осіб певних професій, навіть під загрозою відсторонення від роботи, не може вважатися примушуванням до вакцинації або катуванням, як стверджує позивачка, оскільки фактично у даному випадку є особа, яка займає посаду вчителя, постає перед вибором - вакцинуватися і продовжувати роботу або слідчуючи своїм переконанням відмовитися від вакцинації, але в такому випадку бути відстороненою від посади, щоб не наражати на небезпеку учнів, своїх колег та й саму себе, оскільки посада вчителя передбачає велику кількість контактів.

Твердження позивачки у позовній заяві, що жодна вакцина в світі від коронавірусної хвороби не завершила повний цикл клінічних випробувань, тому її застосування має бути виключно добровільним, а примус до її застосування є проведенням незаконного медичного експерименту на людях, є аморальним і неправомірним діянням, судом до уваги не приймається, оскільки в суді не знайшов свого підтвердження факт примусу до проведення вакцинації.

Варто зазначити, що відсутність вакцинації є перешкодою і в інших сферах суспільного життя, зокрема, обмеження відвідування розважальних закладів, торгових центрів, закладів громадського харчування тощо.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов переконання, що спірний наказ про відсторонення позивачки від роботи був прийнятий у повній відповідності до законодавства, тому підстав для його визнання незаконним та скасування немає, як і підстав для допуску позивачки до роботи на займаній посаді вчителя та стягнення заробітної плати за час відсторонення, у зв`язку з чим позов не може бути задоволений.

5. 20.01.2022 року Московський районний суд м. Харкова, розглянувши у судовому засіданні цивільну справу (№ 643/21171/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/102823496 ) за позовом старшого лаборанта кафедри Управління проектами в міському господарстві і будівництві до Харківського національного університету міського господарства ім.О.М.Бекетова про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі через відмову надати медичну документацію на підтвердження щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд звернув увагу на те, що відмова працівника від вакцинації не повинна ставити під загрозу здоров`я колег, які працюють з позивачем, а також студентів, які навчаються у Харківському національному університеті міського господарства ім. О.М. Бекетова. Враховуючи, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства не були надані ні сертифікат про проходження профілактичних щеплень проти COVID-19, ні медичний висновок про наявність протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, суд з урахуванням позиції ЄСПЛ, згідно якої обмеження прав осіб, які відмовилися від вакцинації за власним бажанням, а також накладення санкцій за таку відмову, не є проявом дискримінації та порушенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також те, що інтереси суспільства превалюють над інтересом однієї особи, тому впровадження обов`язкової вакцинації задля боротьби за громадське здоров`я не є порушенням прав окремих осіб, дійшов висновку, що роботодавець, відповідно до вимог статті 46 КЗпП на підставі діючого законодавства, правомірно, відсторонив старшого лаборанта від роботи, а отже наслідки у вигляді відсторонення були спричинені свідомим порушенням позивачем діючого законодавства, у зв`язку з чим позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

 

6. 28 січня 2022 року у справі №705/5388/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/102827330 Уманський міськрайонний суд Черкаської області, розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом вчителя історії та зарубіжної літератури Косенівського ліцею Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області до вказаного ліцею про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від хвороби COVID-19, вирішив у задоволенні позову відмовити.

У судовому рішенні вказано, що держава, встановивши відсторонення педагогічних працівників від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й самих дітей.

Отже, право позивача на працю у навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач відмовився від обов`язкового щеплення.

Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Таким чином суд вважає, щокерівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимогстатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення вчителя від роботи, а тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказупро відсторонення від роботи задоволенню не підлягає.

Роз’яснення Верховного Суду

У зв’язку з неоднорідною практикою в судах першої інстанції щодо вирішення справ за позовами відсторонених невакцинованих працівників і їх поновлення, голова Миколаївського апеляційного суду звернувся за роз’ясненням до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Роз’яснення КЦС ВС надав у листі від 24.12.2021 р. № 3223/0/208-21

Правове регулювання відсторонення невакцинованих працівників

Статтею 46 Кодексу законів про працю України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307

Громадяни України зобов'язані: а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення (пункти а, б статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n101 ).

 

Згідно вимог ч.1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text

Наказом Міністерства охорони здоров’я № 2153 від 04.10.2021 “Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням” затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text

Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності № 66 від 14.04.1995 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95#Text встановлено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності – це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов’язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Відповідно до 2.2 вказаної Інструкції право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов’язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

За відсутності в роботодавця належним чином оформленого подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, відсторонення ним від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, вбачається неправомірним.

Отримати безкоштовну консультацію