Квартира оформлена на ім’я одного з подружжя, не змінює її статусу спільної власності

Класична історія: подружжя в період шлюбу купує квартиру, власником за договором купівлі-продажу зазначено лише чоловіка, після розлучення жінка подає позов до суду з вимогою про визнання за нею права власності на 1/2 цієї квартири.

Вимоги обґрунтовує тим, що придбання нерухомості здійснювалось за спільний кошт, під час шлюбу, а тому майно знаходиться у спільній сумісній власності.

Відповідач заперечував проти позову та стверджував, що квартиру купив на власні гроші, відповідно нерухомість є його особистою власністю.

В процесі розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанцій досліджувалось джерело коштів, що були витрачені на придбання квартири.

Відповідач у своїх поясненнях плутався, даний факт був настільки очевидним, що навіть знайшов своє відображення в судових рішеннях.

Позиція захисту ґрунтувалась на тому, що чоловік отримав від своєї тітки гроші за розпискою (мабудь один із найрозповсюдженіших доказів в цій категорії справ) і на ці кошти самостійно придбав нерухомість.

Однак, суди, знаючи про можливість зловживання таким простим у виконанні правочином, як розписка, дуже прискіпливо оцінюють такий доказ.

Не стала виключенням і ця справа, зокрема, суди дійшли до висновку, що «розписка про передачу коштів є неналежним доказом, оскільки відомості про те, що відповідач такі кошти отримав в особисту власність, у цьому документі відсутні».

На підтвердження походження коштів викликались свідки, однак суди критично оцінили їх показання, з огляду на близькі родинні зв’язки із сторонами.

Касаційний суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій та вкотре наголосив на презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Адже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними, відповідно до ст. 60 СКУ.

При цьому, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що «якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя».

Отже, не обманюйтесь тим, що ваше ім’я зазначено в договорі в якості єдиного власника майна. Єдина умова, за якої суд визнає майно, придбане під час шлюбу, особистою власністю - доведення факту його придбання за особисті кошти. При цьому, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної власності покладається на того з подружжя, який її спростовує. І такі доводи повинні бути беззаперечними та реальними.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94490074?fbclid=IwAR3EnB0M-DB85pOLnqigBPaN5x34SK4d8K5w_dE0KIBIUbJ3exAkCGBAfLY

Отримати безкоштовну консультацію